ОПИС МІСЦЕВОСТІ та ПОДІЇ

   Олеський замок- видатна пам'ятка архітектури та історії XIII-XVIII ст. У XIV ст.- могутня давньоруська фортеця. В XV-XVI ст. замок став магнатською резиденцією і в 1620-х рр. був перебудований у дусі прикладного мистецтва XIX ст.

   Серед експозицій музею - ікони, портрети, натюрморти, великі батальні полотна, меблі, шпалери, значна колекція скульптури львівської школи XIV-XVIII ст. Біля замку знаходиться пристосований для музейних потреб колишній монастир капуцинів. Замок і монастир оточені мальовничим парком.

   Перша письмова згадка про Олеський замок датується 1327 роком, коли він перейшов у володіння Юрія - сина мазовецького князя Тройдена і руської княжни Марії. Юрія запросили бояри на галицько-волинський князівський престол після того, як згас рід Романовичів. Ця дата дозволяє припустити, що замок побудував один із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича - Андрій або Лев.

  Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі - ще одна лінія оборони - вал з водяним ровом. Пагорб оточувала заболочена непрохідна рівнинна територія. На вершині пагорбу було збудовано фортечний, овальний в плані мур, близько 130 метрів за периметром.

   Положення замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників.

  Під замком, там, де є химерні скульптури і трохи далі, там, де пливе невеличка річка з містком, яка нагадує болото, кажуть можна почути зітхання душі, що не може знайти спокою. Існує романтична і трагічна легенда з тих часів про нещасливе кохання молодого магната Жолкевського, котрий постійно сватався до дочки Даниловича. А той звичайно, хотів бачити свого зятя багатим і впливовим, проте Адам, на його думку, далеко не відповідав цим критеріям. Отже, якось настав той час, коли Адам Жолкевський під час гри в карти захотів отримати чітку відповідь. А коли почув відмову, то в тому ж залі покінчив із собою. Його як самогубця не ховали на цвинтарі, а просто викинули в болото, яке було біля замку.

  Ще одна з багатьох легенд стосується монастиря капуцинів з костелом Святого Антонія неподалік Олеського замку. Колись давно, власне на день Святого Антонія монах, чех за походженням Ян Каспер стрибнув у глибоку криницю. Він зіпсував свято тисячам прочан, що прийшли в монастир на відпуст і чудодійне зцілення. Брати по вірі були впевнені, що Бог простить йому цей гріх, адже Ян був душевнохворим. Про цей прикрий випадок навіть зроблено запис у літопису замку. Однак кажуть, що дух монаха не заспокоївся.

   Народна версія цієї легенди трохи інша. Вона говорить, що при житті монах Ян був лихої слави, бо ходив до легковажних жінок. За це його замурували живцем десь між товстезними стінами, прирікши на голодну смерть. Під час реконструкції начебто знайшли його скелет, але за чиєюсь нерозумною витівкою кістки спалили. Цей переказ настільки популярний в Олеську, що його мешканці стверджують, ніби часто бачать тінь ченця під монастирськими стінами.

   Може й вам колись пощастить побачити тінь легендарного монаха, якщо ви відвідаєте чудовий Олеський замок.

   Підгорецький замок - діамант першої величини у світовій історії та культурі, будувався татарами, турками, українцями, поляками, італійцями, французами во Славу Господа і за єдиною національною ознакою. Ця ознака - людина Культури, високого Духу і творчості.

   Всі знають цей замок, якщо там і не бували, хто дивився трисерійну епопею про вусатого д'Артаньяна-Боярського в глибокому дитинстві.

   Замок у Підгірцях - визначна пам'ятка пізньоренесансної архітектури. Замок збудував на замовлення великого коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, архітектор Андреа дель Аква в 1635-1640 рр. Пізніше власниками були Ян III Собєський, Радзивілли, Жевуські. До замкового ансамблю входять палац, оточений бастіонними укріпленнями, валами та ровами, бароковий костел. (1752 - 1766 рр.), в'їздна брама та чудовий "італійський" парк XVIII ст. зі старими липами.

   Підгорецький замок нині є філіалом Львівської галереї мистецтв. Підгорецький замок було збудовано на одному з відрогів Подільської височини, до якого з північного боку прилягає низька заболочена рівнинна ділянка Малого Полісся. Замок був виконаний як зразок поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями і свого часу вважався одним з кращих палацово-замкових комплексів Європи. Він має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів.

  На кутах розташовані п'ятикутні бастіони. Для будівництва використали каміння і цеглу. Майже сучасний вигляд палац здобув у першій половині XVIII століття, коли між триповерховими павільйонами та вежою на двоповерховій споруді палацу збудували додаткові приміщення. 

   Замок поперемінно належав відомим польським родинам: Конецпольським, Собеським, Потоцьким, Жевуським, Сангушкам. Всі вони так чи інакше вплинули на його розвиток та історію, особоливо відомий польський магнат Вацлав Жевуський, який володів Підгорецьким замком з 1720 року і перетворив його на величезний розкішний музей. Саме Вацлав збудував неподалік від палацу заїжджий двір, який повністю зберігся до наших днів.

   Золочівський замок – улюблена резиденція найвизначнішого польського короля Яна III Cобєського, вперше згадується в середині XV століття. Його збудували на зразок цитаделі бастіонового типу і він зберігся до сьогодні майже повністю.«Китайський палац» на території Золочівського замку.

   Пам'ятає Золочівський замок і козаків Богдана Хмельницького і турків, котрі 1672 року захопили місто й дощенту спалили його. За іронією долі, через три роки замок було відбудовано руками полонених воїнів.

   На подвір'ї замку – двоповерховий палац у стилі ренесансу. Поряд із палацом побудований так званий Китайський палац, один з найперших такого типу в Європі. Нещодавно урядом Індонезії сюди були передані експонати східного мистецтва і не виключено, що незабаром тут будуть відбуватися чайні церемонії за всіма правилами східного етикету.

   Найзнаменитішими мешканцями Золочівського замку, крім самого короля Яна III Собєського, безперечно, можна вважати його дружину Марію-Казимиру, або Марисеньку, незрівнянну француженку, яка доводила до шалу посполиту знать, занапащаючи чоловіків і кидаючи у вогонь гніву їхніх дружин.

ПРОГРАМА ПОДОРОЖІ*

1 день

10.00 Приїзд до Львова.

11:00 Екскурсія по Золотому кільцю Львівської області.

Ви відвідаєте замки в Олеському, Підгірцях, Золочеві.

Олеський замок - один з найстаріших на Західній Україні, який зберігся з ХІІІ ст. В даний час в замку - музеї зібрано сотні унікальних творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва Х-ХІХ ст.

Підгорецький замок - один з найвідоміших замків України, є видатною пам'яткою пізньоренесансної архітектури. Був побудований як замок для розваг, який дивував своєю замкової арітектурой і неповторністю.

Золочівський замок - побудований в 1630-х рр.. на зразок цитаделі з бастіонами. Належав у ХVII-ХVIII ст. польським магнатам Собеським і Радзивілам. У дворі замку знаходиться великий палац і унікальний «китайський» палац, аналоги якого знаходяться в Санкт-Петербурзі та Берліні.

Повернення до Львова 19:00. Вільний час. Виїзд до Черкас.

УМОВИ УЧАСТІ

Вартість складає - 400 .-

У вартість включено: екскурсії згідно програмі, постійний супровід гіда-екскурсовода, вхідні квитки в музеї - замки, автобусне обслуговування.

У вартість не включено: проїзд Черкаси-Львів-Черкаси.